Крім IEP: як школи можуть розкрити потенціал учнів з обмеженими можливостями, зосереджуючись на майбутньому

Протягом багатьох років я спостерігав, як система освіти, розроблена як трамплін до успішного життя, часто стає бар’єром для студентів з обмеженими можливостями. Документи, формальності та, що найбільше турбує, відсутність реальної орієнтації на майбутнє, все створює середовище, де потенціал цих молодих людей залишається невикористаним. Як педагог, який працював зі студентами з особливими потребами, я з перших рук бачив, як системи, розроблені, іноді виділяють обмеження, а не на розширення можливостей.

Основна проблема, з якою я стикався, полягає в тому, що індивідуалізовані навчальні програми (IEP) часто стають формальними документами, які більше зосереджені на дотриманні, ніж на фактичних потребах та прагненнях студентів. Вони стають контрольними списками, а не дорожніми картами до успішної кар’єри та виконання життя. Я пам’ятаю інцидент, коли один із моїх учнів, талановитий хлопець з любов’ю до електроніки, був описаний в своєму IEP як «потребуючою підтримкою в математиці». Але його IEP нічого не сказав про свою пристрасть до ремонту електроніки, його здатності швидко вивчати нові технології чи бажання відкрити власну справу. Цей IEP не відображав його особистості, його сильних сторін, своїх мрій. Він визначив його не як людину з потенціалом, а як людина з проблемами.

Чому поточна система не працює?

Існуючі перехідні плани часто страждають від декількох ключових недоліків:

  • Відсутність налаштування: Багато IEP створюються з підходу до вирізання файлів cookie, не враховуючи унікальних інтересів, навичок та цілей кожного студента.
  • Відсутність зв’язку з реальністю: Плани переходу часто відключаються від реального світу роботи і не надають студентам практичні навички та досвід, необхідні для успіху в працевлаштуванні.
  • Недостатня участь батьків та учнів: Батьки та учні часто не беруть участь у процесі планування переходу, внаслідок чого плани, які не відповідають їх потребам та очікуванням.
  • Відсутність ресурсів та підтримки: Школи часто не вистачає ресурсів та підтримки, необхідних для надання студентам з обмеженими можливостями з планування якості переходу.

Переосмислення підходу: від вимог до виконання до потенціалу розблокування

Щоб по -справжньому допомогти студентам з обмеженими можливостями досягти свого потенціалу, нам потрібно переосмислити наш підхід до планування переходу. Нам потрібно перейти від дотримання до потенціалу розблокування, від офіційних документів до живих дорожніх карт.

Основні принципи ефективного планування переходу:

  1. Індивідуалізація – це не просто слово, а необхідність: Кожен IEP повинен бути ретельно розроблений для відображення унікальних інтересів, навичок та цілей кожного студента. Важливо глибоко поглянути на свої сильні сторони та пристрасті, а не просто зосередитись на своїх викликах.
  2. Зв’язок з реальністю – ключ до успіху: Плани переходу повинні бути пов’язані з реальним світом роботи. Це може включати відвідування підприємств, стажування, волонтерство та спілкування з професіоналами в галузі інтересів.
  3. Участь є основою ефективного планування: Батьки та учні повинні активно брати участь у процесі планування переходу. Їх думки та досвід повинні бути почуті та враховані.
  4. Розвиток м’яких навичок – це невід’ємна частина успіху: Важливо розвивати не тільки академічні навички, але й м’які навички, такі як спілкування, робота в команді, вирішення проблем, лідерство.
  5. Пошук можливостей – це тривалий процес: Потрібно прагнути розвивати навички та досвід, які допоможуть студентам досягти своїх цілей.
  6. Створення мережі підтримки – це ключ до успіху: Важливо створити мережу підтримки, яка допоможе студентам подолати виклики та досягти своїх цілей.

Мій досвід: створення програми «спільно»

Я був свідком того, як можна зробити різницю, коли моя школа створила програму разом. Ця програма мала на меті створити можливості для студентів з обмеженими можливостями піддатися реального світу роботи та отримати досвід, необхідний для успіху в працевлаштуванні.

Програма “Робота разом” включала:

  • Відвідування підприємств: Студенти відвідали бізнес у своїй місцевості, щоб дізнатися про різні робочі місця та їхні вимоги.
  • Стажування: Студенти закінчили стажування з компаніями, щоб отримати практичний досвід роботи та розвивати свої навички.
  • Волонтерство: Студенти взяли участь у різноманітних організаціях, щоб отримати досвід роботи та сприяти громаді.
  • Спілкування з професіоналами: Студенти спілкувалися з професіоналами у своїх цікавах, щоб отримати поради та рекомендації.
  • Події про кар’єру: Студенти брали участь у кар’єрних заходах, щоб дізнатися про різні кар’єри та їх вимоги.

Результати програми “спільно працювати”:

Програма, що працює разом, позитивно вплинула на студентів з обмеженими можливостями:

  • Студенти отримали практичний досвід роботи.
  • Студенти розвинули свої навички.
  • Студенти дізналися про різні професії.
  • Студенти здобули впевненість у собі.
  • Студенти були мотивовані до досягнення своїх цілей.

Тематичні дослідження:

  • Один з моїх студентів, який був аутичним і мав труднощі з спілкуванням, отримав можливість стажування в місцевій бібліотеці. Він допоміг сортувати книги та допоміг відвідувачам знайти потрібну їм літературу. Стажування допомогло йому розвинути свої навички спілкування та впевненість.
  • Ще один студент, який мріяв стати художником, отримав можливість стажування в місцевій галереї мистецтв. Він допоміг встановити картини та допоміг відвідувачам вибрати твори мистецтва. Стажування допомогло йому розвинути свої мистецькі навички та отримати розуміння світу мистецтва.

Роль шкіл та вчителів: бути путівниками, а не контролерами

Школи та педагоги повинні бути путівниками, а не контролерами. Ми повинні допомогти студентам з обмеженими можливостями досягти свого потенціалу, а не обмежувати їх офіційними документами. Ми повинні створити для них можливості, а не встановлювати обмеження.

Поради для вчителів:

  • Почніть рано: Почніть планувати перехід якомога раніше, щоб студенти мали достатньо часу, щоб розвинути свої навички та досвід.
  • Будьте креативними: Шукайте творчі способи допомогти студентам досягти свого потенціалу.
  • Співпрацюйте з батьками: Працюйте з батьками, щоб створити план, який відповідає потребам студентів.
  • Не бійтеся експериментувати: Спробуйте нові методи та підходи, щоб знайти те, що працює для ваших учнів.
  • Бути наполегливим: Не здавайся, навіть якщо ви стикаєтесь з труднощами.

Висновки: інвестування в майбутнє

Планування переходу для студентів з обмеженими можливостями – це не просто формальність, а інвестиція в майбутнє. Це можливість допомогти цим молодим людям досягти свого потенціалу, знайти своє місце у світі та сприяти суспільству. Нам потрібно переосмислити наш підхід до планування переходу, щоб зробити його більш особистим, реалістичним та майбутнім. Тільки тоді ми можемо по -справжньому допомогти студентам з обмеженими можливостями досягти свого потенціалу та досягти своїх цілей.

  • На закінчення я хотів би підкреслити, що кожен учень унікальний і заслуговує на можливість досягти свого потенціалу. Наше завдання як педагогів та шкіл – створити умови, в яких це можливо.

Не забувайте, що найголовніше – повірити в потенціал кожного студента, навіть якщо це не одразу видно.

Джерело: www.schooler.org.ua