Масштабна спільнота шимпанзе в національному парку Кібалі в Уганді зазнала рідкісної та вкрай жорстокої трансформації. Те, що колись було єдиною згуртованою групою чисельністю близько 200 особин, розкололося на два протиборчі табори, що призвело до періоду цілеспрямованої смертоносної агресії.
Нове дослідження, опубліковане в журналі Science, докладно описує цю «громадянську війну», дозволяючи по-новому поглянути на механізми соціального колапсу у наших найближчих живих родичів.
Розпад спільноти
Протягом десятиліть співтовариство шимпанзе Нгого функціонувало як єдине ціле. Хоча населення ділилася на два основних соціальних кластери — Центральну та Західну групи, — вони залишалися інтегрованими. Вони ділили територію, переміщалися між кластерами та змішувалися, підтримуючи соціальну структуру, яка запобігала ізоляції.
Ця стабільність різко змінилася у 2015 році. Дослідники помітили зрушення у поведінці: замість звичного взаємодії групи почали уникати одне одного. До 2017 року кластери повністю розділилися географічно, патрулюючи різні території та сприймаючи один одного як чужинців.
Модель цілеспрямованого насильства
Перехід від соціального поділу до активних бойових дій ознаменувався крайнім насильством. У період з 2018 по 2024 рік дослідники зафіксували похмуру закономірність агресії Західної групи проти Центральної:
Прямі вбивства: дорослі особини Західної групи вбили сім самців і 17 дитинчат Центральної групи.
* Зникнення: як мінімум 14 самців Центральної групи безвісти зникли. Оскільки ці особини не мали ознак хвороби, дослідники підозрюють, що вони стали жертвами смертельних нападів.
* ** Тривалий конфлікт:** насильство не припиняється; нові напади документувалися навіть після завершення основного періоду дослідження.
Чому групи розколюються?
Вчені вважають, що подібні розколи спільнот зустрічаються надзвичайно рідко — в середньому лише один раз на 500 років. Поділ у Нгого, мабуть, став результатом «ідеального шторму» соціальних стресорів. Ведучий автор дослідження Аарон Санделл виділяє кілька факторів, що сприяють:
- Перенаселення: розмір групи міг стати надто великим для підтримки стабільних соціальних зв’язків.
- Конкуренція за ресурси: інтенсивна боротьба за їжу та репродуктивні права.
- Зміна лідерства: зміни у динаміці «альфа-самців», що порушили соціальну ієрархію.
- Втрата «соціальних мостів»: смерть ключових дорослих особин, які раніше служили сполучною ланкою між двома кластерами.
Цей феномен не є безпрецедентним: подібний розкол спостерігала Джейн Гудолл у національному парку Гомбе у 1970-х роках. Однак випадок у Нгого унікальний тим, що він надає незаперечні довгострокові докази «громадянської війни», що відбувається в природному середовищі.
Уроки для людських конфліктів
Значення цього дослідження виходить за межі приматології. У людській соціології конфлікти часто приписують культурним розбіжностям, таким як релігія, етнічна приналежність чи мова, через що зусилля з підтримки миру зосереджені на «культурній дипломатії».
Однак шимпанзе Нгого вказують на інший рушійний фактор: ** руйнування міжособистісних зв’язків.
Якщо конфлікт сягає корінням у розпад соціальних зв’язків, а чи не лише культурні відмінності, то миротворчість має фокусуватися як на «розумінні іншого». Воно вимагає активного вирощування дружби та соціальних контактів, які є мостами між різними групами.
Дослідження Нгого показує, що підтримка інклюзивних, взаємопов’язаних соціальних мереж може бути фундаментальним засобом захисту від скочування до організованого насильства.
Висновок: Жорстокий розкол спільноти шимпанзе Нгого демонструє, що коли соціальні зв’язки та «сполучні» особини зникають, навіть великі спільноти можуть поринути у смертоносний конфлікт. Це наголошує на життєво важливій ролі, яку відіграють міжособистісні відносини у підтримці соціальної стабільності.
