Написавши кілька статей про біг, і відповівши на велику кількість коментарів, бачу, що існує певне нерозуміння процесів забезпечення організму енергією під час бігу. Постараємося це виправити.

Справа в тому, що якщо відкинути всі аргументи, які наводилися на користь інших видів фізичних навантажень, як альтернативу бігу, біг залишається найбільш масовим видом спорту не тільки в нашій країні, але і у всьому світі.

Цьому є просте пояснення: біг нескладний, природний людському організму і легкодоступний.

А оскільки основна проблема сучасної людини (у більш або менш розвинених країнах) – це зайва вага, то цілком зрозуміло, чому біг застосовується для позбавлення від накопичених жирових запасів.

На жаль, без знання основ фізіології, багато любителі бігу розчаровуються в здібностях бігу допомогти із зайвою вагою і повністю припиняють виконання будь-яких фізичних вправ.

Хоча достатньо лише зрозуміти, що біг, якщо і здатний спалювати жири, то робить це, переважно, не під час самої пробіжки, а у відстроченому режимі.

Коли спалюються жири під час бігу

Жири можуть виступати в якості джерела енергії для скорочення м’язових волокон в 2-х випадках:

  • Коли запаси глікогену всередині м’язових волокон закінчилися, а надходження нових порцій глюкози з крові припиняється;
  • Коли виконується фізична робота низької інтенсивності, при якій задіюються тільки окисні м’язові волокна.
  • Біг, навіть самий повільний, з самого початку повністю блокує спалювання жирів. Будь-який вид бігу, навіть у тренованих спортсменів, проводиться на енергії, одержуваної з глікогену – іншого джерела енергії.

    Глікоген і жири – паралельні джерела енергії для роботи м’язів, і ніяким чином не можуть бути використані разом. Або робота проводиться тільки на жирах, або тільки на гликогене.

    Виходить, що використання бігу для безпосереднього спалювання жиру можливо лише в тому випадку, якщо пробіжка триває тривалий час, більше 45 хвилин. Саме стільки (а в умовах повільного бігу – навіть більше) часу потрібно організму, щоб вичерпати запаси накопиченого всередині працюючих м’язових волокон глікогену.

    Після закінчення 45 хвилин (у середньому) працюють при бігу м’язи трохи знизять інтенсивність (близько 15 %), і розпочнеться робота на жирах. Тобто організм стане забезпечувати фізичну активність з допомогою енергії, отриманої в результаті розщеплення жирів всередині м’язових мітохондрій.

    Як добитися більшого спалювання жирів після бігу

    Незважаючи на складності в позбавленні від жирів безпосередньо під час бігу, таке тренування залишає широкі можливості по відстроченого позбавлення від жирів.

    Як вже згадувалося, біг активно витрачає накопичені всередині працюючих при бігу м’язів запаси глікогену. Крім цього, порції глюкози проникають всередину цих же м’язів прямо з кровотоку, забезпечуючи м’язи новою порцією енергії.

    У підсумку, біг майже повністю виснажує запаси глікогену всередині працювали м’язів і серйозно скорочує (аж до повного виснаження) запаси глікогену всередині печінки – резервного сховища глікогену для всього організму.

    В цьому випадку можна домогтися відстроченого спалювання жирів (вже не всередині м’язових структур), а в печінці, під час процесу, званого глюконеогенез – отримання глюкози з невуглеводних джерел (амінокислот, жирів і деяких інших).

    Для розгортання процесів глюконеогенезу необхідно потурбуватися харчуванням після біговій тренування.

    Якщо після тренування велику кількість прийнятих з їжею вуглеводів зводить нанівець усі зусилля, зроблені для спалювання жиру, то невисока кількість вуглеводів або повна їх відсутність в їжі відразу після пробіжки, здатні запустити процеси активного спалювання жиру.

    По-іншому домогтися спалювання жирів за допомогою біговій навантаження не представляється можливим.