Незважаючи на користь присідань, про яку ти багато говориш, я роблю їх, по суті, через силу.

З одного боку, мені подобається у своєму віці мати досить міцні ноги. З іншого – доводиться постійно примушувати себе терпіти. Але треба, так треба. Я бачив дуже багато інсультів та їх наслідків, щоб не потерпіти пару хвилин в день.

Тим не менш, присідання ніколи не стануть моєю улюбленою вправою.

А саме улюблене вправу, знаєш, яке? Звичайна ходьба.

Я ще з юності дуже багато ходжу. Раніше це було природно. Тепер люди більше користуються автомобілем чи громадським транспортом. Я, якщо можу дійти, йду. Але ця ходьба — так, між справою.

А найкраще – просто приділяти звичайній прогулянці в парку годину-дві в день. Якщо є можливість, звичайно.

Такі можливості з’являються з віком і, на жаль, люди перестають їх використовувати.

Найчастіша причина – слабкість м’язів ніг.

Не хочу хвалитися, але я можу багато пройти без втоми. А потім ще стільки ж на втомлених ногах.

Напевно, тут справа і в присіданнях, які я почав застосовувати останнім часом. Але найбільше, я думаю, справа в простій тренуванні. Правило нескладне: чим частіше і довше ходиш, тим більше можеш пройти (абсолютно вірно, т. к. в м’язах ніг наростає більше мітохондрій, що відповідають за витривалість цих м’язів – прим. автора).

У мене недалеко від будинку є прекрасний бульварчик. Пройти його по колу звичайним кроком займе хвилин 10, може, трохи більше. Ось я і кружу. Причому, не тільки я один. Багатьох літніх людей зустрічаю, які ходять колами, кожен зі своєю швидкістю (в одній із статей я писав про такого чоловіка, який щодня проходить по 10 км звичайною ходьбою, що дозволило йому набагато поліпшити стан здоров’я – прим. автора).

Чому мені подобається саме ходьба?

По-перше, на свіжому повітрі. По-друге, саме просте рух, доступне всім. У третіх, ходи, де хочеш. Грошей за це не беруть. Загалом, як не глянь, одні плюси.

Звичайно, при різних хворобах ходити важко або повільна швидкість ходьби. Але я думаю, ходити треба, і чим більше, тим краще. Нехай повільно, з паличками. І такі люди у нас ходять.

І ти правильно кажеш, що ходьба допомагає схуднути. Я, може, і не сильно схуд, бо ніколи і не був товстим. Але вага не набирається. І, до речі, ходьба дуже добре впливає на апетит. Думаю, тут справа саме в перебуванні на свіжому повітрі (крім цього, ще достатній витрата енергії за годину-дві ходьби, тому їсти хочеться – прим. автора).

Але саме чудове – це те, що ходьба допомогла мені останнім часом позбутися однієї делікатної проблеми, з якою стикаються люди у віці. Здогадуєшся, про що я? Навряд чи. А проблема серйозна.