(Кіра вчитися тому, як не набрати вагу у відпустці)
Настав час обіду.
За десять хвилин до того, як відпочиваючих починали пускати в ресторан, тато вже прагнув перебувати в максимальній близькості від дверей. Чому-то для нього було дуже важливо надаватися серед тих, хто першими заходить поїсти.
І мама, і Кіра з гумором ставилися до татовим дій, але в очі йому нічого не говорили після кількох коротких сутичок. Зазвичай добродушний і ледачий, папа ставав сповнений енергії, коли справа доходила до прийняття їжі. І хоча всі розуміли, що татові варто терміново почати себе обмежувати в їжі, чути він про це нічого не хотів. Принаймні, на відпочинку за системою «все включено».
— Я не для того плачу такі гроші, — завжди відповідав тато на будь-які пропозиції почати стежити за фігурою, — щоб сидіти на дієті.
— Та на тобі вже штани не застібаються, — обурювалася мама.
— Нічого, застегнуться, — говорив папа і всім виглядом показував, що розмову закінчено.
Однак мама так не вважала, і кожне зручне мить використовувала для того, щоб зростити в папі бажання стежити за своєю вагою.
* * * * *
Цього разу все було як завжди. Тато першим вбіг в ресторан (вірніше, швидко увійшов, але декому могло здатися, що він біжить підтюпцем), кинув пляжну сумку на одне з крісел – так він займав місця, — і, махнувши Кірі з мамою, кинувся за їжею.
Поки Кіра і мама підходили до столу і займали місця, тато встиг пару раз повернутися з повними тацями.
— Ви собі самі вибирайте, я зараз ще тільки дещо візьму, — сказав тато, і знову зник.
Мама подивилася на заставлений тарілками стіл, зітхнула і теж пішла за їжею. А Кіра залишилася чатувати зайнятий стіл і, одночасно, роздивлятися, яку ж їжу тато набрав в цей раз.
Виявилося, що тато за короткий час встиг набрати дві величезні тарілки. На одній розміщалися різні м’ясні страви. Причому кожен вид лежав окремо, лише краєчком стикаючись з іншим видом м’яса.
Інша тарілка була вся завалена гарніром. Тут був картопля трьох видів приготування пюре, фрі і часточки), різні види макаронних виробів і гречка. Підлива від гречки нахабним чином залила всі види гарніру.
Не встигла Кіра вивчити всі татове меню на той день, як тато повернувся з величезною тарілкою, повної різних салатів. На десерт були кілька видів тістечок.
Повернулася мама. Її раціон харчування разюче відрізнявся від татового (як і форми тіла). Вона теж поклала собі м’ясне блюдо, яке відмінно вмістилося на невеликій тарілці і не зайняло країв, як у тата. На гарнір була гречка, причому навіть більше, ніж у тата. Ще на підносі вмістилися різні овочі, невеликих розмірів тістечко, а також стакан соку.
Кіру відпустили набрати собі їжі, тому початок розмови між татом і мамою вона не чула.
Коли вона прийшла, бесіда йшла неабияка. Мама наступала, тато мляво відбивався.
— Добре, — сказала мама. – М’ясо ти стільки взяв, щоб були білки. А навіщо стільки гарніру?
— Щоб були вуглеводи, — сказав папа, піднявши голову. Здавалося, що він перемагав.
— Ну, а тістечко, напевно, для того, щоб були жири? – єхидно запитала мама.
Папа знітився і нічого не відповів.
— Ні, ти скажи, — наполягала мама.
— Я люблю солодке, — сказав папа. – А що, я не п’ю, не курю, я можу хоч поїсти солодкого?
— Ні, не можеш. Ще не вистачало, щоб у тебе цукровий діабет розвинувся. У тебе і так живіт кожен день зростає. Подивися на мене, на Кіру. Ніхто на «все включено» не додає. Тільки ти.
Папа ображено мовчав.
— Значить так, — промовила мама. – Ти повинен повернутися з такою ж вагою, з яким приїхав. Скільки ти важив перед від’їздом?
— 90 — спробував схитрувати тато.
— 83, — тихенько підказав Кіра, намагаючись не дивитися в бік батькову. Вона знала, що це небезпечно.
— Чудово, — зраділа мама. – Ось, стільки і має бути.
— Так як я зможу? – обурився батько. – Я вже додав, можливо.
— Не можливо, а точно додав, — погодилася мама, — але я тебе навчу.
— По-перше, зрозумій просту річ. Їжа – це енергія. Якщо зовсім по-простому, то це так. Якщо з’їдаєш стільки, скільки витрачаєш, то вага не росте, ні падає.
— Припустимо, ти витрачаєш на відпочинку стільки ж енергії, скільки будинку. А є починаєш більше, тому що «все включено» і шкода, як ти кажеш.
— Жалько ж, — сказав папа.
— Не шкода, — відповіла мама. – Тому що плата не за кількість їжі, а за вид відпочинку. Хочеш — поїв, хочеш — не поїв. Включений весь відпочинок, а не їжа. Але більшість людей чомусь вважають, що саме кількість з’їденої їжі визначає: вигідно чи невигідно відпочив.
— А як повинно бути? – запитала Кіра.
— А повинні бути так: добре чи погано відпочив. Гроші вже заплачені, тому просто потрібно отримувати задоволення від відпочинку, а не відбивати витрачений. Зрозумів?
Питання адресувалося татові.
— Зрозумів, зрозумів, — пробурчав батько, з тугою оглядаючи ресторан. – Ну, і що далі? Як харчуватися, щоб не набрати вагу?
— Дуже просто, — продовжувала мама.
— Якщо не хочеш набрати вагу, їж стільки, стільки енергії витрачаєш. Тоді вага буде стабільний. А якщо хочеш з’їсти більше, наприклад, на відпочинку, тоді і енергії треба почати витрачати.
— Ось, ти всі ці дні, що робиш? – запитала мама.
— Відпочиваю, — з гідністю відповів тато.
— Ти лежиш і зовсім не витрачаєш енергії. А вдома ти ходиш, щось робиш. Тому навіть звичайний раціон для тебе занадто великий. А ти і ще більше почав їсти. Зрозуміло, що вага росте не по днях, а по годинах.
— А Кіра що робить? – продовжила мама. – З води не вилазить. А за годину спокійного плавання (Спокійного! – наголосила мама) витрачається 180 ккал. Якщо б ти з Кірою увесь цей час проводив у воді, ти б витрачав по 500-600 ккал. Тут можна і гарніру більше набрати, і тістечко зайве з’їсти. А якби ти ще й із мною вечорами гуляв по півгодини, хоча б, то весь твій живіт пішов би до кінця відпустки. І вже не з 83 кг ти повернулася, а навіть менше.
— Ну, так? – здивувався тато. – Тільки від купання та вечірніх прогулянок?
— Не тільки. Потрібно ще й правильно харчуватися. Не накидатися на їжу, не набирати повні тарілки, а харчуватися, як вдома. Покласти стільки ж, скільки будинку. Потім ще через 2-3 години трохи поїсти. І так можна весь день їсти. Це навіть дуже корисно. Називається дробове харчування.
— А що таке дробове харчування? – запитала Кіра. Як усі діти, вона була допитлива, і любила вчитися всьому новому.
— Це спосіб прийому їжі, — відповіла мама, — коли харчуєшся 5-6 разів на день. Так як до часу наступного прийому їжі особливо їсти не хочеться, то з’їдають невелику за обсягом порцію їжі. Це дуже корисно для обміну речовин. І, головне, допомагає схуднути. Але у тебе обмін речовин і так гарний. Це з віком вона сповільнюється, і потрібно його прискорювати.
— Так що, — поцікавився тато, — щоб мені скинути вагу, треба всього лише з тобою ввечері гуляти і з Кірою плавати? А, ще є стільки, скільки зазвичай.
— І не забудь про роздільне харчування. Зараз залиш те, що набрав. Іди з Кірою поплавай, а години через дві ми перекусимо біля басейну.
Мама легко встала з-за столу і понесла свої тарілки до мийки. Тато сумно глянув на заставлений своїми тарілками стіл. Половина з них була повна їжі.
— Будеш? — запитав він Кіру, простягаючи їй тістечко.
— Ні, дякую, я вже поїла, — відповіла Кіра.
— Ну, тоді на пляж?
Кіра з радістю кивнула. Здається, татові вдасться повернутися з відпочинку з тим же вагою, з яким він їхав. Вже Кіра постарається.
