Шлюбні агентства фактично існують з давніх часів. Але першим офіційно зареєстрованим шлюбним агентством вважається відкрите в 1650 році в столиці Англії агентство Робінсона. В даний час такі заклади, де кожен бажаючий може знайти собі підходящу кандидатуру на роль чоловіка або дружини, користуються великою популярністю у неодружених і незаміжніх громадян різних країн світу.


Шлюбні агентства фактично існують з давніх часів. Але першим офіційно зареєстрованим шлюбним агентством вважається відкрите в 1650 році в столиці Англії агентство Робінсона. В даний час такі заклади, де кожен бажаючий може знайти собі підходящу кандидатуру на роль чоловіка або дружини, користуються великою популярністю у неодружених і незаміжніх громадян різних країн світу.
Масово шлюбні агентства стали поширюватися в країнах Європи приблизно 400 років тому. Тоді ці заклади не мали такої назви, як зараз. Вони називалися простіше – «свахи». До їх допомоги вдавалися не лише простолюдини. Відомі випадки, коли свахи підбирали наречену або нареченого принца або принцесу.
Сучасні дослідники намагаються вести статистику ефективності роботи шлюбних агентств, хоча робити це досить-таки складно, оскільки їх дуже багато. Але деякі середньостатистичні викладки є. Наприклад – в Санкт-Петербурзі вважається успішною діяльність агентства, якщо йому вдалося привести до укладення шлюбу 4-5 пар клієнтів. Це становить лише 0,3% від загальної кількості звернувшихся за допомогою. Кожне шлюбне агентство в Москві може мати більш високий або більш низький показник, т. к. там розкид цифр кількості пар дещо більше.
У сучасних шлюбних агентств є навіть своє «професійне свято», який припадає на 12 лютого – напередодні іншого відомого свята, Дня всіх закоханих.
Один з перших клієнтів першого офіційного шлюбного агентства при пошуку підходящої кандидатури на роль своєї дружини розглядав і оцінював не особисті якості дівчат і жінок, а їх фінансове становище. Йому потрібна була дама, володіє статком у 300 гіней (ця сума еквівалентна сучасним 500 тисячам доларів). При цьому нареченому було абсолютно не принципово, ким є ця жінка – вдовою, розведеною жінкою або цнотливою дівчиною. Припустимо було навіть розглядати кандидатуру жінки, вагітної від попереднього чоловіка.